Отдых в Украине

Отдыхайте с нами!

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Мухамбетова Л.К., доцент

Казахський університет економіки, фінансів і міжнародної торгівлі

м.Астана, Казахстан

Жусанбаева А., старший викладач

Таразскій державний університет ім. М.Х.Дулаті

м Тараз, Казахстан

У Республіці Казахстан індустрія туризму на державному рівні визнана однією з пріоритетних галузей економіки. Так, в реалізації положень індустріально-інноваційного розвитку економіки країни провідна роль належить системі кластерів, зокрема туристському кластеру. Сучасні тенденції в розвитку цієї галузі такі, що туристи, добре вивчили найвідоміші курорти світу, прагнуть в ті країни, де туристичний сектор тільки починає розвиватися. З цієї позиції привабливість Казахстану повинна зростати.

Початок незалежності республіки характеризувалося швидким розвитком міжнародного туризму. У зв'язку з з'явилася можливістю вільного виїзду за кордон став переважно розвиватися виїзний туризм, частка якого в значній мірі переважала в'їзний та внутрішній туризм разом узяті. Крім того, спостерігалося значне зростання кількості туристичних фірм. Так, до 1991 року туризмом в Казахстані займалися 3 організації: Казахський республіканський рада з туризму та екскурсіях, Інтурист, Супутник. Зате в 1994 році в республіці було зареєстровано 589 туристичних організацій. Питома вага туризму в ВВП в цей період становив: в 1991 році - 0,03%, в 1992 році - 0,09%, в 1993 році - 0,06%, в 1994 році - 0,08% [1].

З метою подолання екстенсивного розвитку туризму в країні був прийнятий цілий ряд важливих законодавчих актів. Так, на початку-середині 90-х років було укладено 7 міжнародних угод про співробітництво в галузі туризму між Казахстаном і такими країнами як Іран, Пакистан, Молдова, Узбекистан, Киргизстан, Угорщина. Крім того, було укладено угоду про співробітництво в галузі туризму з країнами СНД.

В кінці 90-х років XX століття також були проведені наступні заходи щодо формування індустрії туризму Казахстану:

1. Видано Указ Президента РК «Про Державну програму Республіки Казахстан« Відродження історичних центрів Шовкового шляху, збереження і спадкоємне розвиток культури тюркомовних держав, розвиток інфраструктури туризму »[2].

2. Створено Національну компанія «Шовковий шлях-Казахстан».

3. Казахстан представлений на Міжнародній туристичній біржі в м.Берлін туристичними фірмами республіки.

4. Державне управління туризмом передано в підпорядкування Міністерству транспорту, комунікацій та туризму Республіки Казахстан.

5. Прийнята міжвідомча П рограмма діяльності посольств Республіки Казахстан з питань розвитку відносин у сфері туризму.

6. Укладено міжнародні угоди щодо співпраці в галузі туризму між Казахстаном, Китаєм, Туреччиною і Болгарією.

7. Казахстанська Туристська Асоціація, пізніше перетворена в Агентство з туризму і спорту РК, вперше представлена ​​на туристської ярмарку в Лондоні.

У 2000-2003 роках реалізую ив ался план заходів щодо формування туристського іміджу Казахстану. Так, з метою залучення іноземних та вітчизняних інвестицій в галузь було прийнято постанову Уряду РК «Про організацію щорічного міжнародного фестивалю Шовковий шлях - Казахстан в місті Алмати» [3]. Крім того, запроваджено експеримент зі спрощення візових процедур в аеропортах міст Астан а й Алмати. У список країн було включено 22 держави. Також в цей період часу були укладені міжнародні угоди про співробітництво в галузі туризму між Урядом РК і Литвою, Киргизстаном, Таджикистаном, Узбекистаном, Росією.

Уряд РК, міністерства і відомства республіки прийняли конкретні заходи, спрямовані на розвиток туристичної галузі та сприяння підприємництву в галузі туризму. Наприклад, була розроблена Інструкція про спрощений режим оподаткування для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю; надані пільги з податку на додану вартість на туристсько-екскурсійні послуги, право реєстрації іноземних громадян було делеговано цілої низки готелів. Разом з тим, Національни й Банк РК розглянула питання звільнення готелів від обов'язкового продажу експортної виручки; був дозволений прийом готівкової іноземної валюти при роботі з клієнтами в п'яти- і чотирьох зіркових готелях. Завдяки вжитим заходам у 2004-2006 роках спостерігалася стійка тенденція розвитку туристичної галузі, а також позитивна тенденція залучення інвестицій в сферу туризму.

Проте, д ля розвитку інфраструктури та стимулювання інвестицій в туристичну індустрію вжитих заходів було явно недостатньо. Наприклад, із загальної суми вкладених інвестицій в розвиток інфраструктури країни, на здійснення діяльності туристських організацій було притягнуто лише 139 млн. Тенге в 2004 році, 242 млн. Тенге - в 2005 році і 48,3 млн.тенге - в 2006 році.

Новий імпульс розвитку туристичної індустрії додало визнання туристичної галузі в якості одного з пріоритетних секторів економіки в числі семи кластерних ініціатив. В рамках розвитку туристичного кластера були виділені пріоритетні напрямки розвитку туризму: діловий, екологічний, культурно-пізнавальний, а також екстремальний види туризму. У зв'язку з цим було прийнято Постанову Уряду РК «Про затвердження планів по створенню і розвитку пілотних кластерів в пріоритетних секторах економіки», на основі якого затверджений план по створенню і розвитку пілотного кластеру «Туризм» в місті Алмати і Алматинської області [4].

У 2005 році були проведені маркетингові дослідження туристичного потенціалу регіонів Казахстану. Це дозволило розробити стратегію розвитку туристичної індустрії, державну програму розвитку туризму в РК на 2007-2011 роки.

В рамках реалізації Плану по створенню і розвитку пілотного кластеру «Туризм» була проведена наступна робота:

- туристська галузь внесена до переліку пріоритетних видів економічної діяльності;

- встановлені єдині ставки плати за використання особливо охоронюваних природних територій республіканського значення;

- розроблено заходи щодо розвитку внутрішнього і в'їзного туризму на космодромі «Байконур»;

- затверджений експертна рада з туризму.

В даний час правовою основою туризму в Казахстані виступають: Закон «Про туристської діяльності в РК», Концепція розвитку туризму в РК, Державна програма розвитку туризму в Республіці Казахстан на 2007-2011 роки, «Державна програма щодо форсованого індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстан на 2010-2014 роки », Концепція розвитку туристичної галузі Республіки Казахстан до 2020 року. Туристська галузь в Казахстані нарівні з фінансовими інструментами стимулюється також за допомогою законодавчих заходів. Одним з популярних кроків в цьому напрямку є відміна державного ліцензування діяльності турфірм, яка почала діяти з початку 2012 року.

Крім того, основними документами нормативно-правової бази в сфері туризму є: Цивільний кодекс РК, Закон «Про основи туристської діяльності в РК», Закон РК «Про захист прав споживачів», Закони РК «Про стандартизацію», «Про сертифікації продукції та послуг », Постанова Уряду РК« Про ліцензування міжнародної туристської діяльності », Постанова Уряду РК« Правила надання готельних послуг в РК ».

Активну роль у розвитку туризму в РК грає Казахстанська туристська асоціація (1999 г.). Вона є некомерційною, неурядовою організацією, республіканської галузевої Асоціацією. До складу туристської асоціації входять Казахстанська Асоціація Готелів та ресторанів, туристські, страхові та авіакомпанії, вузи і засоби масової інформації [5]. Представники Казахстанської туристської асоціації знаходяться в містах Алмати, Астана, Актау, Усть-Каменогорськ, Москва, Ташкент, Шимкент.

Основними цілями Казахстанської туристської асоціації є:

- об'єднання підприємств і підприємців, які здійснюють свою діяльність в готельній та туристичній сфері;

- координація діяльності членів Асоціації;

- захист прав та інтересів членів Асоціації;

- представництво інтересів членів Асоціації в урядових і неурядових установах;

- просування туристичного продукту на світовій арені.

Створювалася протягом ряду років нормативно-правова база туризму дозволила сформувати інфраструктуру туризму в республіці. Відповідно до малюнком 1, перший рівень - управління туризмом. Він представлений установами, призначеними для управління туристичним сектором економіки. В першу чергу це законодавчі та виконавчі республіканські органи управління: парламент і уряд РК. Незважаючи на те, що в парламенті, до складу якого входять сенат і мажилісу, відсутні орієнтовані на туризм структурні підрозділи, парламент займається законотворчою діяльністю і в цій сфері.

Комітет індустрії туризму Міністерства індустрії і нових технологій визначає стратегічні напрямки розвитку туризму в РК. Він керує 14 обласними органами управління, які в своїй структурі мають управління туризму, фізичної культури і спорту. На районному рівні або на рівні міст обласного підпорядкування органи управління туризмом відсутні, що можна розглядати як недолік існуючої системи управління туризмом.

Необхідно відзначити посилення ролі громадських туристичних об'єднань. До них, зокрема, відноситься Рада з туризму при Уряді РК, який є консультативно-дорадчим органом. Головна мета діяльності Ради полягає у виробленні пропозицій з питань розвитку туризму, а також рекомендацій по координації діяльності державних органів, спрямованої на активізацію розвитку туристського комплексу країни [6].

Другий рівень інфраструктури туризму РК - підприємства, які формують і реалізують турпродукт. Це, перш за все, туроператори і турагенти. Кількість туроператорів в РК невідомо, тому що не існує республіканського реєстру туроператорів, хоча цей вид підприємницької діяльності підлягає ліцензуванню. До відома: туристська операторська діяльність - це підприємницька діяльність фізичних і юридичних осіб, які мають ліцензію на даний вид діяльності, по формуванню туристського продукту, його просування та реалізації туристським агентам і туристам.

На відміну від Казахстану, в Росії фірми-туроператори вносяться до Єдиного федеральний реєстр туроператорів Федерального агентства по туризму Російської Федерації. Для здійснення туроператорської діяльності турфірма повинна мати фінансове забезпечення у вигляді страхування відповідальності туроператора або у вигляді банківської гарантії [7].

З 2012 року туроператори, що працюють у виїзній сфері туризму, повинні бути членами об'єднання туроператорів і робити обов'язкові щорічні внески в компенсаційний фонд. Це об'єднання називається Асоціація «Турпомощь» [8]. Здається, що для захисту прав казахстанських споживачів туристичних послуг можна адаптувати російський досвід в РК.

Інфраструктура туризму в РК

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА ФОРМУВАННЯ ЇЇ ІНФРАСТРУКТУРИ    Мухамбетова Л


Малюнок 1 - Інфраструктура туризму в Казахстані

Відносно туристичних агентів ситуація змінилася на краще. Так, на початку 2012 року вступили в силу доповнення і зміни в Законі РК «Про туристської діяльності», згідно з яким скасовується ліцензування турагентської діяльності. В цьому ж році Казахстанської туристської асоціацією прийнято рішення про створення єдиного реєстру турагентів РК. У разі укладення договору обов'язкового страхування відповідальності турагент зобов'язаний надати відомості до Комітету індустрії туризму Міністерства індустрії і нових технологій РК про осіб, що здійснюють туристську діяльність. Єдиний реєстр турагентів являє собою електронну базу даних про підприємства та індивідуальних підприємців, які здійснюють турагентську діяльність.

В цілому інфраструктура туризму в Казахстані представлена ​​сукупністю засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів харчування, а також об'єктів розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення.

Основоположними елементами інфраструктури є:

- транспортна індустрія (повітряний, водний, автомобільний, залізничний транспорт);

- готельна індустрія (готелі, спеціалізовані засоби розміщення);

- індустрія харчування (ресторани, кафе, бари, їдальні, підприємства з постачання готової їжі);

- індустрія розваг (парки, театри, цирки, музеї).

При цьому до аждий елемент інфраструктури туристичної галузі Казахстану має свої специфічні особливості.

У формуванні та реалізації туристичного продукту важливе значення має туристська освітня і наукова інфраструктура Казахстану. Ця інфраструктура представлена ​​28-ма вузами, які ведуть підготовку менеджерів туризму. Так, щорічно в країні випускається близько 900 фахівців з вищою і близько 400 фахівців з середньою професійною освітою, що абсолютно недостатньо. Крім того, в зародковому стані знаходиться спеціалізована туристична інформаційна інфраструктура. Зокрема, відсутня туристський реєстр і кадастр. До сих пір точно невідомо, скільки в республіці пам'ятників історичного культурного, природної спадщини або об'єктів туристського призначення. А це означає, що у функціонуванні туристкою інфраструктури існує цілий комплекс проблем, через які туристська галузь в Казахстані не може вийти на стабільний рівень розвитку.

література:

1. Зорін І.В., Квартальнов В.А. Енциклопедія туризму: Довідник - Алмати Каржи-Каражат, 2000. - 368 с.

2. Указ Президента РК. Про Державну програму Республіки Казахстан «Відродження історичних центрів Шовкового шляху, збереження і спадкоємне розвиток культури тюркомовних держав, розвиток інфраструктури туризму: прийнято 27 лютого 1998 року

3. Постанова Уряду РК. Про організацію щорічного міжнародного фестивалю Шовковий шлях - Казахстан в місті Алмати прийнято 27 листопада 2000 року

4. Постанова Уряду РК. Про затвердження планів по створенню і розвитку пілотних кластерів в пріоритетних секторах економіки: прийнято 25 червня 2005 року

5. Казахстанська туристська асоціація // www.kaztourassociation.com

6. Про утворення Ради з туризму (зі змінами та доповненнями). Постанова Уряду Республіки Казахстан: прийнято 4 вересня 2014 року, № 1631

7. Туроператорська діяльність в Росії // ru.wikipedia.org/wiki

8. Російська Федерація. Федеральний закон Російської Федерації. Про основи туристської діяльності в Російській Федерації: прийнятий 3 травня 2012 року

счетчик