Особливості національної мови

Максим Белявський створив чесько-російський збірник сленгу

Фото: з архіву Максима Білявського

У 2015 році в Чехії вийшли дві книги, які зацікавили і російськомовне населення Чехії, і багатьох жителів Росії. По-перше, був виданий з продовженням «Веселий чесько-російський словничок» від Максима і Насті Янбекових, він зібрав кумедні чесько-російські «перевертні» і став дуже популярним навіть не стільки серед чеських росіян, скільки серед що не говорять на чеському. А по-друге, вийшов довідник чеських сленгових виразів російською мовою. Перший дасть вам досхочу посміятися і забезпечений милими картинками, другий теж написаний з гумором, але він ще й виключно корисний в повсякденному житті. Книга Максима Білявського називається "Чеська мова. UNCENSORED (Слова і фрази, які не ввійшли в словники).

Білорус Максим Белявський, відмовляється називати своє дітище словником, хоча робота пророблена велика і корисна - в книзі понад 5 тисяч слів і виразів, з якими можна зіткнутися на чеських вулицях кожен день. Вирази ці з прикладами вживання подані в максимально «життєвому» вигляді, і навряд чи можна знайти другий такий джерело, де б вживання чеського розмовної мови було настільки систематизовано для російськомовних. Взяти хоча б найпростіше чеське no, скорочене від ano ( «так») - до речі, єдиний випадок, коли загальновживане «ні» вживається як «так». Воно має ще десятки значень в залежності від конкретної ситуації: «ні-ні», «так», «здається, ніби, так», «ну» (як слово-паразит) та інше.

Це - буденний лексикон, це те, що можна почути в кожній пивний, в кожної автомайстерні і на будь-якій вулиці. Максим Белявський розповів «Празькому експресу» про особливості національного чеського сленгу.

- Почалося це з невинної жарти років п'ять назад: хтось щось сказав, я уточнив, як переводити. І почав записувати ... просто було цікаво. Хоч за професією я економіст, але періодично працюю перекладачем і для розширення словникового запасу намагаюся побільше читати, роблю виписки ...

- А специфічний - професійний, кримінальний, автомобільний, медичний сленг - ви компілювали з літератури або з життя?

- Спочатку з літератури, потім додалися розмови зі знайомими в барах, на дискотеках, з'явилася велика зошит, потім вона так збільшилася, що довелося розбити за алфавітом ... Останні два з половиною роки я став сприймати це як книгу, систематизувати, складати і перевіряти слова.

- І багато в книзі професійних жаргонізмів?

- Тільки ті, що цікаві. Припустимо, є глава про жаргон автомобілістів, але там тільки саме поширену, не думаю, що когось цікавить, як буде «третя свічка» на цьому сленгу. Наприклад, довелося зробити окремий додаток про наркотики. І знову все це почалося випадково. Ми з моїм приятелем - колишнім поліцейським - пили пиво, до нього підійшов знайомий «Тереняк», тобто людина, яка працює з бездомними та наркозалежними на вулицях (v terenu). Я слухав їх, і слово за слово набралося з десяток нових цікавих виразів, потім ми з ним ще кілька разів плідно поспілкувалися ... І довелося фактично робити три колонки - чеський сленг, російський аналог, а потім те ж слово на літературній мові, тому що цей сленг далеко не всі і російською-то розуміють. І ось з нізвідки - місяці два додаткової роботи. Але в книзі більше простих розмовних виразів. Власне блатного жаргону в чеському зовсім небагато, на відміну від радянської субкультури, де половина сиділа, а половина охороняла ... Та й «справжнього» чистого мату там, за моїми оцінками, відсотків п'ять-сім.

- Для російського вуха, мені здається, чеська таборування лексика досить ... проста і кілька «аграрна». Основні персонажі, навколо яких крутяться найпростіші лайки, це віл і корова.

- Ну як проста? Їм вистачає - це головне. У слов'ян взагалі повелося, що таборування лексика - вся навколо слова (літературно скажімо) «займатися сексом», і в цьому плані чеський не сильно відрізняється від інших слов'янських мов. Коріння схожі ... Але, правда, існує дослідження, де є поділ вживання матюків в Європі - на туалетний тематику і секс. У одних превалює туалетна, а у інших - хто що з ким зробить в разі чого. Це класика.

- У чеській мові ми спостерігаємо, що кількість виразів зі словом г *** о зашкалює. Мало того, ця тема вважається навіть прийнятною для усталених зменшувально-пестливих виразів. Взяти хоча б ласкаве чеське prdelka. Чехам взагалі властиві диминутиве, і таких форм дуже багато. Наприклад, «яблуко» може стати не просто «яблучком» (jabličko), але перетворюється в jabličičko, jabličenko та інше. Пиво, природно, стає «півічко», кава - «кафічком», і навіть дебіл - «дебілеком».

- Так, навіть не «курва», а «курвічка». Тобто, вона курва, але ставлення таке ... по-селянськи добре: це наше, все ми це знаємо, все ми з одного села. Я можу до цього тільки додати, що навіть в жаргонному мате це теж використовується.

- Ще я помітила, що дуже багато субститутів, аж до зовсім дитячих. Причому навіть досить необразливі слова чехи перетворять евфемістично: do hajzlu, наприклад (hajzl значить «сортир» або «м *** к»), перетворюється в do háje - «йди в поле». Щось мені це болісно нагадує дитяче: «йди на ... хутір метеликів ловити». Чехи ж ніколи не скажуть do prdele, а скажуть do prčic ( «до прчіц»), прчіце - це по-російськи «село». Або ще посилають do prkénka dubového - «в дубове поліно». Це пов'язано, напевно, з тим, що цей маленький світ як би одомашнювати і лінгвістично.

- Ну і в російській є замінники, такі як «млинець», наприклад. У чехів же це повелося ще з часів Австро-Угорщини, з часів Першої республіки було поширене безособове звернення hovno jedno, debil nějaky. Хоча всім зрозуміло, кому саме це йдеться, теоретично при судовому розгляді можна сказати: «Ну вибачте, я не називав так людини, я висловився узагальнено». Тобто щоб не можна було залучити за образу особистості, а лише за мат в громадському місці.

- Так, по-російськи швидше скажуть не "дебільчика» або «якийсь дебіл», а «дебіла шматок» - по серйозному так. Але всі ці особливості зберігаються і в сучасному молодіжному сленгу?

- Так, але у чеській молоді зовсім окремий сленг, який розвивається і змінюється, як будь-який живий мову. І, звичайно, як і всюди, там багато англіцизмів.

Крім того, є цілий окремий пласт - це сленг Брно, Моравії, який в Празі просто ніхто не зрозуміє. У книзі він представлений лише спорадично, можна ще один словник скласти з моравських слів, просто довелося б тоді робити спеціально ще й чеська переклад, а потім російський. Брно в деякому роді схожий на пострадянському просторі на Одесу, там чується присутність німецької мови та ідиш, і все це замішано на жаргоні, плюс моравський колорит, плюс чеський. Самі брненци, якщо не хочуть, щоб пражани їх розуміли, просто говорять на своїй мові.

Щодо специфічності цієї книги можу тільки повторити фразу, яку зазвичай пишу на першій сторінці: «Слова, які варто знати, але не варто говорити».

Розмовляла Катерина Прокоф'єва

Книгу можна придбати в онлайн-магазині чеського книжкового дистриб'ютора Kosmas .